Здавалось би, нормальна річ, яка і коментаря жодного не потребує. Але уважно послухавши цей репортаж та включені в нього інтерв’ю, зрозумів, що не все так просто, як здається на перший погляд. Чому, наприклад, про цей так званий загальноміський у місті ніхто не оголошував через ЗМІ, а загиблих євреїв вшановують напередодні 9 травня, а не в день їхньої загибелі в листопаді? Як заявив голова єврейського благодійного фонду «Хесед Ошер» Геннадій Фраєрман, для того, щоб вшанувати тих людей, які принесли визволення від... Голокосту (?!). А це означає, що єврейська громада вважає перемогою не визволення усіх народів від фашизму, а визволення власного єврейства від Голокосту.

Навряд чи таку позицію можна назвати коректною по відношенню до українців, які найбільше втратили в цій війні, так і до інших народів світу. Коли євреї бідкаються про те, що про трагедію в Сосонках знають одиниці, і при цьому жодного разу не лише не вшанували своєю присутністю ні тисячі загиблих українських повстанців, ні закатованих в Рівненській тюрмі чи на Видумці. А жодного офіційного співчуття загиблим українцям так і не висловили, що толерантною взаємоповагою теж не назвеш.

На відміну від них, українські патріоти не раз вшановували розстріляних євреїв і в Бабиному Яру, і в Сосонках. Зокрема, Василь Червоній як народний депутат ще в 1992 році з тодішнім міським головою І.Федівим вшанували розстріляних євреїв у Сосонках, коли приїхали делегації Ізраїлю і США, тим самим показали рівень своєї національної культури. А де ж повага євреїв до нації, яка дала їм прихисток, де шана до України, яка стала для них Батьківщиною? Безліч українців рятували євреїв. А ви чули про випадки, коли євреї рятували українців? Я особисто ніколи не чув...

Радіожурналіст і євреї дуже бідкалися, що школярі ліцею № 2 Рівного мало знають про розстріли євреїв у нашому місті. А чи знають вони про звитяжну боротьбу УПА під Гурбами, про те, що п.Хомко у своїй мерії, працівники управління МВС та поліклініки буквально сидять на кістках 20 тисяч замордованих у Рівненській тюрмі українців?

Чомусь ні на Гурби, ні на вшанування розстріляних у Рівненській тюрмі українців пан Хомко не приїхав і не запросив туди єврейські організації, у яких він частий гість, та тих же вчителів і школярів з ліцею № 2. Хіба так має чинити міський голова українського міста?

Та пан Хомко, очевидно, давно втратив совість і почуття здорового глузду. Бо на мітингу в ефір промовив буквально таке: «Необхідно зробити все, щоб будь-яка шовіністична чи фашистська ідеологія не мала будь-якого шансу відродитись на нашій землі...»(?!)

Тим самим п.Хомко перебрехав історію, як це роблять усі сіоністи, і ствердив, що в Україні раніше діяли організації з шовіністичною і фашистською ідеологією. Хочемо почути від Хомка назви фашистських організацій та ім’я хоч одного українського фашиста.

З якою метою він так говорить? Для того, щоб догодити євреям, які мають в Україні чи не всі телеканали, газети, підприємства і займають високі державні посади.

Хіба не вони та їхні сіоністські закордонні хазяї розв’язали навколо України шалену антиукраїнську кампанію, елементом якої і став мітинг-реквієм у Сосонках.

А українофобські висловлювання п. Хомка, безумовно, входили до цього сценарію.

 За такі антиукраїнські висловлювання доведеться відповідати перед виборцями, а можливо, і перед українським Законом.

На відміну від п.Хомка, усі знають, що в Україні ніколи не було фашистських і шовіністичних організацій. Навпаки, українці віддавали своє життя, щоб перемогти німецьких фашистів і російських шовіністів.

То хто ви насправді, п.Хомко – український патріот, як ви заявляли під час виборчої кампанії, чи звичайнісінький пристосуванець, який ллє воду на млин сіоністів?