Так, для В.Януковича, котрий не полишає думки стати президентом, настав час розкидати... шапки: на центральному майдані міста під неймовірною кількістю прапорів з десятка синіх наметів охочим видавали сині шапки з шарфами, підписані іменем відповідного кандидата, а також листівки, газетки і таке інше... Не будемо вдаватися в нетрі психоаналізу і вишукувати, сублімацією чого могла стати така акція. Бо і так все ясно. Дивно лише, що шапки з шарфами розбирали — невідомо з якої причини: може, як сатисфакції чи зі сподіванням, що таку шапку вже ніхто не зніме, може, криза (до якої, до речі, і пан кандидат має стосунок) так вдарила, чи так задавила українська національна тварина (жаба). Але щось сумнівно, що людина зі здоровою свідомістю погодилася на себе таке нап’яти.

Та облишмо розмірковувати над цим феноменом. Краще ще раз подивуємося далекоглядності Вічної Книги, бо напрошується ще одна аналогія: пам’ятається, першолюдину теж хтось спокушував... От тільки невідомо, чи спокуситься теперішній загартований у передвиборчих перегонах виборець на гучні волання зі сцени заїжджих і не дуже артистів, чи справить враження перекриття дороги, якою везли кандидата з почтом, чи повірять рівняни черговим обіцянкам-цяцянкам — на 5768 році від створення світу можна і порозумнішати... І судячи з реплік серед перехожих, кар’єра спокусника Януковичу не світить...